Гимн Украины
Осенью, 1862 года украинский поэт Чубинский Павел Платонович написал стих «Ещё не умерла Украина» (укр. «Ще не вмерла Україна»). Стих был впервые опубликован в 1863 году (с нотами в 1865 году), использовался как Государственный гимн в 1917 году. После 1917 года, «Ще не вмерла Україна» перестал использоваться как единый государственный гимн. Только 6 марта 2003 года Верховная Рада Украины приняла Закон «Про Государственный гимн Украины». Предложение было выдвинуто президентом Украины Леонидом Кучмой. Национальный гимн на музыку Михайла Вербицкого и со словами первого куплета и припева песни Павла Чубинского «Ещё не умерла Украина» (укр. «Ще не вмерла Україна») предлагалось утвердить законопроектом в качестве Государственного гимна. Также Леонид Кучма предложил изменить первую строфу гимна на «Ще не вмерла України і слава, і воля». 334 депутата выступили «за» этот закон, а «против» было всего 46 из 433 (из зарегистрировавшихся для голосования). В голосовании о принятии Государственного гимна не участвовали фракции Соцпартии и Компартии. 20 статья Конституции Украины приняла завершенный вид после принятия этого законопроекта. Слова, утвержденные законом, на музыку Михаила, Вербицкого стали Национальным гимном Украины.
Первоначальный текст Чубинского
Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло,
Гей, гей, пора встати,
Пора волю добувати!
Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,
Нащо оддав Україну ворогам поганим ?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Наречемось України славними синами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,
тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,
Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!
Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Гимн Украины
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Текст официального Государственного Гимна Украины
Утверждён 6 марта 2003 Верховной Радой.
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Русская версия гимна
Ещё живы Украины и слава и воля,
Ещё, братья молодые, улыбнётся доля.
Сгинут наши враженьки, как роса на солнце.
Заживём и мы братцы в своей сторонке.
Припев:
Душу и тело мы положем за нашу свободу
И покажем, что мы, братья, казацкого роду.
|
